
Щодня на Prozorro з’являється інформація про десятки нових закупівель в Україні. Хтось за бюджетні кошти купує товари чи послуги на сотні гривень, хтось – на десятки мільйонів доларів. Яку б суму не виставляли, на неї завжди є охочі. Бо бюджетні кошти, на відміну від приватних, часто стають «резиновими»: за скільки б ви не виграли торги, завжди є шанс, що заплатять вам у кінцевому результаті значно більше. Але щоб виграти «привабливі» тендери потрібно або мати хорошу команду економістів та юристів, або вміти хитрувати та домовлятися. Як це роками роблять рівненські будівельні фірми.
Після Революції гідності на будівельному ринку Рівненщини з’явилися нові гравці, витіснивши фірми, які «тихо та систематично» вигравали тендери за часів президентства Януковича. Поява Prozorro зробили закупівлі більш публічними, проте не геть прозорими. Уже за рік всі зрозуміли, що виграти тендер можна не завдяки найбільш привабливій пропозиції, а завдяки зв’язкам з владою чи власним, дрібнішим, махінаціям безпосередньо на електронному майданчику.
На жаль, жодного потужного розслідування, яке б довело змову переможців тендерів та посадовців, за ті роки на Рівненщині так і не було. Були спроби у прокуратури та поліції довести змову між найбільшими освоювачами коштів, проте попри проведені обшуки та допити – старання закінчилися безрезультатно. Лише цього року Антимонопольний комітет зміг обґрунтувати підозру чотирьом фірмам – і то лише за двома тендерами у 2016 році. За останні три роки «гравці», про яких буде наш текст, виграли ще десятки тендерів та сотні мільйонів гривень, обдурюючи, якщо звинувачення АМКУ правдиві, і державу, і платників податків.
Два роки розслідували змову
У липні тимчасова адміністративна колегія Антимонопольного комітету України ухвалила одне з найбільш резонансних рішень для Рівненщини – оштрафувати чотири будівельні товариства за антиконкурентні узгоджені дії на двох тендерах: щодо будівництва очисних споруд у Березному та щодо добудови будівлі міського управління соцзахисту на вулиці Драгоманова,7 у Рівному.
Під штрафні санкції потрапили найбільші освоювачі бюджетних коштів на Рівненщині: «Фіалка», «Стиль-Декор», «Укрбудреммонтаж Інжиніринг» («УБРМІ»), – а також менш активне на торгах ТОВ «Елікон».
Обидва тендери, на яких, за даними УМКУ, змовлялися згадані товариства, проводили у 2016 році. У торгах на реконструкцію очисних, які оголошував обласний департамент будівництва, брали участь чотири фірми, зокрема «Фіалка», «Стиль-Декор» та «УБРМІ». Тендерний комітет відхилив значно дешевші пропозиції «УБРМІ» та київського товариства «К і К», і оголосив переможцем «Фіалку», яка запропонувала зробити очисні за 20 млн грн. Проектна вартість робіт, до слова, сягала 23,5 млн грн. Як видно з таблиці нижче, оскільки на торги зайшла київська компанія, «УБРМІ» знизив цінову пропозицію майже… втричі (варто зазначити, що з початком роботи Prozorro такі «екстремальні» кроки на онлайн-аукціонах були доволі популярним: фірми, щоб виграти, знижували цінові пропозиції до сум, за які виконати роботи було б неможливо, сподіваючись, що замовник з часом додасть кошти. Останніми роками такі кроки учасники мало практикують). «Фіалка» та «Стиль-Декор» не торгувалися.

Тендер на добудову будівлі на Драгоманова,7 у Рівному оголошувало міське управління капітального будівництва. Участь взяли сім будівельних фірм, проте тендерний комітет п’ять дешевших пропозицій одразу відхилив, зокрема і «Стиль-Декору» та «УБРМІ», та оголосив переможцем ТОВ «Елікон», яке було готове завершити довгобуд у центрі міста та 17 млн грн (проектна вартість – майже 19 млн грн). «Фіалка» на торгах пропонувала найвищу суму – 17,9 млн грн, усі учасники, окрім неї, торгувалися.

«Стиль-Декор», «Фіалку», «УБРМІ», а також частково «Елікон» давно пов’язували між собою і правоохоронці, і журналісти, хоча офіційно вони мають різних власників. Так, «Фіалка» належить родині бізнесменів Фалків (власник – Володимир Фалко, директор – його син Юрій). Юрій Фалко свого часу був і у співзасновниках «Укрбудреммонтаж Інжинірингу», проте згодом цю фірму переписали на лучанина Вадима Сака. «Стиль-Декор» належить Вірі Рожчук, чий чоловік Олександр, як розповідають, має давні партнерські стосунки з п.Фалком. А «Елікон» належить Сергію Приварському, братові екс-першого заступника голови Рівненської ОДА Юрія Приварського, який свого часу працював на «Фіалку» як юрист. Під час журналістського розслідування у 2016 році встановили пов’язаність згаданих фірм з Юрієм Приварським, проте п.Приварський з 2017 року не працює в ОДА, але фірми активно вигравати тендери не припинили.

Попри те, що факти практично лежали на поверхні, АМКУ знадобилося два роки, аби встановити змову. Хоча рівненська громадська організація «За чесний тендер» неодноразово надсилала листи Антимонопольному, в яких розписувала можливі порушення під час тендерних закупівель. Зокрема, і щодо тендеру на добудову приміщення для управління соцзахисту на вулиці Драгоманова. Розслідувати порушення розпочало рівненське регіональне відділення АМКУ у 2017 році, воно ж і об’єднало порушення на двох тендерах в одну справу. Проте наприкінці 2018-го, коли, за словами начальника територіального відділення АМКУ на Рівненщині Віктора Боденчука, було зібрано достатньо доказів, щоб притягнути фірми до відповідальності, справою зацікавився центральний офіс Антимонопольного. Усі матеріали передали на Київ, де тимчасова адміністративна колегія ухвала рішення тільки 19 липня 2019 року, проте визнала, що «Стиль-Декор», «Фіалка», «УБРМІ» та «Елікон» порушили закон «Про захист економічної конкуренції», вчиняючи антиконкуренті узгоджені дії та спотворюючи результати цих двох торгів.
Довели узгодженість… технічно
На запит ГО «За чесний тендер» АМКУ надіслало копію свого рішення з детальним описом доказів, які зібрало проти рівненських фірм. Довели узгодженість дій «Стиль-Декору», «Фіалки», «УБРМІ» та «Елікону» за допомогою кількох їхніх помилок, які були, між іншим, доволі помітні.
По-перше, власник «УБРМІ» Вадим Сак, як встановили в АМКУ, є братом дружини Юрія Фалка Оксани. Окрім того, фірми свого часу використовували одне приміщення для діяльності – у провулку Шпанівському,55 у Рівному, – яке належить Оксані Фалко (Сак – у дівоцтві). По-третє, обидві фірми відсилали фінансову звітність до податкової з однієї електронної адреси – smoltan@uk.net. «Стиль-Декор», «Елікон» та «Фіалка» у тендерній документації вказували, що використовуватимуть у субпідрядні однакові фірми, зокрема ТОВ «Вогнезахисні системи», де власниками є Володимир Фалко та Валерій Парфенюк, та «С.П.А.С», де директором є пан Парфенюк. Також «Елікон» вказав як субпідрядника ТОВ «Вестінвестбуд», яке зареєстроване з «УБРМІ» за однією адресою.

Як зазначає АМКУ, наведені вище факти створювали умови для обміну інформацією між фірмами. Проте це не всі докази, які вдалося зібрати Антимонопольному. Фірми також вказали однакове обладнання, яке збиралися використовувати, вигравши торги.

Антимонопольний також встановив, що на товариства «Стиль-Декор», «УБРМІ», «Вестінвестбуд» та на «Фіалку» працюють одні й ті ж люди. У «Фіалки» та «УБРМІ» – 20 спільних працівників, зокрема бухгалтери та інженери.
«Одночасне перебування декількох або багатьох працівників у трудових відносинах із різними суб’єктами господарювання передбачає необхідність погодження між суб’єктами господарювання графіка та черговості виконуваної роботи, – зазначає АМКУ у своєму рішенні. – Такий погоджений розподіл роботи можливий за умови, що вони не конкурують між собою, а господарську діяльність ведуть скоординовано з метою досягнення спільних результатів. В умовах справжньої конкуренції суб’єкти господарювання будуть уникати ситуації щодо наявності спільних працівників, оскільки такі працівники за матеріальні чи інші вигоди можуть вдаватися до збирання інформації, у тому числі комерційної таємниці».
Також, як вдалося дослідити АМКУ, товариства використовували спільні засоби зв’язку. А за інформацією ТОВ «Е-Тендер», під час торгів «Фіалка», «Стиль-Декор» та «УБРМІ» входили до своїх кабінетів на Prozorro з однієї IP-адреси.

А ще чотири фірми, щодо яких АМКУ ухвалив рішення, послідовно зберігали та завантажували свої тендерні пропозиції, подали документи на торги, які були ідентичні за формою та змістом, а кошториси зробили з використанням однакового програмного комплексу – АБК-5 у редакції 3.0.8. Як зазначають в АМКУ, це свідчить про спільну підготовку пакетів документів.
Покарання – штраф
За рішенням АМКУ «Фіалку» оштрафують за два тендери на загальну суму 6,9 млн грн, «Укрбудреммонтаж інжиніринг» – на 6, 9 млн грн, «Елікон» – на 1,1 млн грн, «Стиль-Декор» – на 3,6 млн грн.
Суми штрафів АМКУ визначив відповідно до отриманого у 2018 році доходу фірм. А за даними ДФС, «Фіалка» у 2018 році отримала 289,4 млн грн доходу, «Укрбудреммонтаж Інжиніринг» – 149,7 млн грн, «Стиль-Декор» – 29,9 млн грн, «Елікон» – 16,8 млн грн. Попри рішення АМКУ, ще невідомо, чи фірми штраф взагалі сплатять. Директор «Фіалки» Юрій Фалко відкрито зазначає, що буде оскаржувати рішення Антимонопольного. Запевняє також, що «Фіалку» не було запрошено не засідання комітету, аби дати пояснення та захистити свою позицію, хоча АМКУ у рішенні від 19 липня вказав, що усі чотири товариства, проти яких велося розслідування, отримали попередні висновки АМКУ, проте не надали свої пояснення.

–Ми маємо два місяці, щоб оскаржити постанову і вже готуємо спростування до АМКУ, – зазначив Юрій Фалко. – Нас не запросили на попереднє засідання, тож ми навіть не мали можливості захистити свої інтереси. Звинувачення АМКУ я повністю заперечую. Якщо ми не оскаржимо рішення в АМКУ, подамо до суду. Вже дивився судову практику: дуже велика кількість постанов Антимонопольного оскаржується.
Зв’язатися з керівництвом «УБРМІ» та «Елікону» не вдалося. На «Стиль-Декор» спершу відмовилися коментувати рішення АМКУ, проте за день перетелефонував адвокат товариства Олександр Величко.

-Поки що про все нам відомо лише зі ЗМІ. Знаємо, що АМКУ проводив перевірку, ми надавали на його запит документи, проте результатів розслідування, тобто офіційного рішення, ми не бачили, – зазначив пан Величко. – Жодних змов не було. Підприємства працюють незалежно одне від одного, між ними – конкуренція. Яка ж може бути змова?
У ГО «За чесний тендер», яка кілька років намагалася привернути увагу правоохоронців і Антимонопольного до порушень у сфері державних закупівель, сподіваються, що фірмам все ж не вдасться уникнути покарання.

–Чи зможуть ці фірми оскаржити рішення в суді? Можливо, будуть намагатися. Але Антимонопольний комітет близько двох років збирав докази, які нині буде важко спростувати, – зазначає голова правління ГО «За чесний тендер» Святослав Клічук. – Проте власники цих фірм готувалися – і на ринку з’явилися вже нові фірми з тим самим корінням. Хочу пояснити в чому проблема змов на тендерах. Закон вимагає участі мінімум двох учасників, які змагаються між собою, аби в кінці виграв той, хто запропонує кращу ціну. А якщо це дві фірми свої, то вони ціну не знижують і йдуть перевитрати коштів платників податків. Ми часто спостерігаємо як поводяться фірми, які «працюють в парі». Коли вони на тендері лише вдвох, тоді взагалі не торгуються, дотримуються формальної вимоги закону про мінімум двох учасників і беруть по максимуму. А якщо є ще інші учасники, ці фірми починають знижувати цінову пропозицію, і економія сягає від 5 до 30 %, залежно від тендеру і від предмету закупівлі.
А об’єкти – не здано
За даними з порталу ClarityProject, з серпня 2016 року “Фіалка» взяла участь у 255 закупівлях і підписала 89 контрактів після перемоги – на загальну суму 711 млн грн. Найчастіше фірма вигравала в обласного департаменту будівництва (26 договорів на 297,2 млн грн), зокрема тендери на будівництво спорткомплексів у Сарнах та Дубровиці, школи в Озерцях Володимирецького району, стадіону у Костополі. Також «Фіалка», як відомо, реконструює «Авангард».
«Стиль-Декор» взяло участь у 144 закупівлях і має 35 контрактів на 347,3 млн грн. Найбільше, знову ж таки, з обласним департаментом будівництва – 15 контрактів на 238 млн грн, зокрема, на будівництво шкіл у Жобрині Рівненського району та Степангороді Володимирецького. «Укрбудреммонтаж Інжиніринг», порівняно з 2014-2015 роками, з 2016-го виграє менш інтенсивно і на дрібніших тендерах. Так, з травня 2016 року, відколи товариство зайшло на Prozorro, воно взяло участь у 122 закупівлях і підписало 81 контракт на 96,7 млн грн. Найбільше (14 контрактів на 46,1 млн грн) – з обласним департаментом будівництва, зокрема на будівництво дитсадків в Обарові Рівненського району, Гощі, Новому Корці.

«Елікон» на торгах найменш активний, проте найбільш успішний: за два з половиною роки взяв участь у 64 торгах і у 56 виграв. Сума підписаних контрактів – 46,3 млн грн. Щоправда, найбільш затребуваним товариство було не серед рівненських посадовців, а на торгах «Рівнеобленерго» (48 контрактів на 26 млн грн).
Велика кількість виграних торгів має свої недоліки – фірми часто не встигають виконувати замовлення. Терміни здачі в експлуатацію на багатьох об’єктах зсуваються, а по деяких відкриті кримінальні провадження та розпочаті довготривалі судові спори. Так, «Стиль-Декор» намагаються притягнути до відповідальності за неякісно зроблений ремонт руліжної доріжки у рівненському аеропорту, через який у Рівному досі не можуть приземлитися «Боїнги».
На «Фіалку» відкрито кілька кримінальних проваджень (щоправда, жодне не передано ще до суду) щодо неналежно виконаних контрактів. Останнє, до прикладу, стосується договору «Фіалки» та «Костопільводоканалу». Також фірма досі у судах намагається повернути гроші за ремонт дороги до Білого озера. Кошти Служба автодоріг не виплатила, оскільки дорожники порахували, що фірма поклала менше сантиметрів асфальту, аніж мала би.
І що важливо саме у контексті недавнього рішення АМКУ, ні «Фіалка», на «Елікон» так і не зробили об’єкти, які виграли у 2016 році. «Елікон» у 2017 році отримав з міського бюджету Рівненської міської ради 1,7 млн. грн. на добудову приміщення на Драгоманова. За ті кошти роботи було розпочато, проте вже за трохи процес зупинився. Досі об’єкт, який мали закінчити до кінця грудня 2017-го, так і не здано.

-Підрядник почав казати, що йому не вистачає коштів, що ціни виросли, – розповідає колишній працівник міського управління капітального будівництва Володимир Кузьмін-Полянський, який здійснював технічний нагляд на добудові будівлі на Драгоманова,7. – Там дещо він зробив, проте далі по кошторису не хотів працювати, хотів більше. Справа, якщо не помиляюся, опинилася у судах. Тому будівництво і заглухло. 31 липня цього року міське управління капітального будівництва та «Елікон» підписали додаткову угоду, що не мають претензій один до одного, засвідчили, що робіт було виконано на 1,14 млн грн – і розірвали договір за згодою сторін.

Реконструкція очисних у Березному також не завершена, хоча роботи мали бути здані ще рік тому. Відповідно до підписаної торік додаткової угоди, «Фіалка» мала отримати у 2018 році близько 1,2 млн грн.

-Очисні споруди поки неможливо завершити – потрібно робити коригування проекту, – зазначає директор обласного департаменту будівництва Ярослав Мазярчук. – Коли почали закуповувати обладнання, вказане у старій документації, виявилося, що його не вже випускають. Потрібно було вписати інше обладнання. Проте замовниками проектно-кошторисної документації були не ми, а міська рада Березного. Ще на початку року я скликав нараду і просив, щоб мені у квітні віддали відкоригований проект, бо хотів подати його на фінансування за рахунок так званих екологічних коштів. Проте проекту досі немає – поки він на експертизі. Тож об’єкт у цьому році і не завершать. Вини підрядника у цьому випадку немає.
Ярослав Мазярчук не входить до тендерного комітету обласного департаменту будівництва. Головує у ньому його заступник Вадим Бобріков. Пан Мазярчук неодноразово наголошував, що не втручається у вибір підрядників – працює з усіма, кого тендерний комітет визнає переможцем. Хоча виграють різні фірми. Деякі, до прикладу, не виплачують зарплату своїм працівникам, отримуючи бюджетні кошти за договором, інші не завершують розпочаті роботи. До фірм, які намагається оштрафувати АМКУ, таких зауваг у департаменту немає.
–Одні можуть бути задоволені цими фірмами, інші ні. Проте департаменту потрібно, щоб був результат, щоб фірми, які виграють тендери, могли будувати, і нам не потрібно було наприкінці року повертати кошти ДФРР до держбюджету, – зазначає Ярослав Мазярчук. – Якщо кошти залишаються в області, маємо побудовані об’єкти, то це позитив. От взяти для прикладу дитсадок в Оржеві Рівненського району. Спершу його взялася робити фірма «Ранг» – мучила і не могла закінчити. Її відсунули, оголосили новий тендер і виграла «Фіалка». Дитсадок уже здано, до нього навіть приїздив Володимир Гройсман і відмітив, що це один з найкращих дитсадків в Україні. Ці фірми мають потужності, щоб завершувати розпочаті роботи. Навіть якщо десь і співпрацюють між собою, то це у певних випадках і добре: якщо в когось більше роботи, то ті, у кого менше, можуть поділитися технікою, людьми. Область від цього виграє.

«Вишенька» – податки
З тим, що важливо, аби тендери вигравали фірми, які можуть будувати та здати об’єкти в експлуатацію, ніхто не сперечається. Проте прозора участь у торгах не менш важлива. По-перше, так є шанси зайти на будівництво за бюджетні кошти у нових фірм, які у більшості працюють з приватним капіталом. По-друге, держава виграватиме і за рахунок економії на торгах, і за рахунок сплачених податків. Від сплати останніх, як заявляє ДФС, деякі активні освоювачі бюджетних коштів ухиляються.
Як стало нам відомо з власних джерел, на початку року начальник ГУ Державної фіскальної служби у Рівненській області Дмитро Зайцев надіслав лист тодішньому голові Рівненської ОДА Олексію Муляренку, в якому просив звернути увагу, зокрема, на «Фіалку» та «УБРМІ».
Так, за 2016-2018 роки «Фіалка» мала офіційних поставок на 486,8 млн грн, а сплатила до бюджетів податків лише на 1,5 млн грн (0,3%). «УБРМІ» за ці роки отримав 330,8 млн грн, а сплатив до бюджету 1,05 млн грн (так само 0,3%). За версією ГУ ДФС, товариства, освоюючи бюджетні кошти, використовують різноманітні схеми для мінімізації оподаткування. Податківці у жовтні минулого року намагалися перевірити обидва товариства, проте посадові особи товариств, як йшлося у листі до ОДА, не пустили працівників ДФС на планову перевірку.
Активність «Фіалки», «Стиль-Декору» та «УБРМІ» на торгах цього року знизилася. Проте з’явилося немало фірм, які начебто і не пов’язані з ними, проте документи яких говорять про «тісну співпрацю». Окрім того, змінюється влада, а кожна нова приносить зазвичай свої «смаки» на підрядників, які будуватимуть за бюджетні кошти у наступні роки на Рівненщині.
Алла САДОВНИК. Матеріал підготовлений у межах проекту «Сприяння прозорості влади у Західній Україні» що реалізовується громадською організацією «Рівненський центр «Соціальне партнерство» за фінансової підтримки NED
головна, Новини, Публікації, Слайдер